Допоможи побороти інфекційні хвороби!

Новини

Чому навіть розумні люди вірять в абсурдні речі

Уявіть собі ситуацію. Зовні абсолютно здорова дитина отримує свою першу вакцину.

Через деякий час у неї піднімається температура, що є нормальною реакцією на щеплення.

Але потім щось іде не так. У дитини з’являються судоми, вона починає відставати в розвитку і врешті решт отримує важку інвалідність.

Батькам важко не пов’язати цю трагічну подію саме з вакциною та не звинуватити в цьому щеплення.

Часто і медичні працівники можуть підтримати висновки батьків.

В принципі, довгий час так і робили.

Ситуація – описана вище – має назву синдром Драве, що є однією з форм епілепсії, яке проявляється часто у віці від 2 до 10 місяців життя.

У 2001 році було доведено, що це генетичне захворювання, яке не має нічого спільного з вакцинами.

Його викликає мутація в гені SCN1A.

Чому ж синдром стартував саме після щеплення?

Суть в тому, що одним з головних провокаторів судом є підвищення температури.

Так само дитина могла захворіти на вірусне захворювання, і після ГРВІ з температурою батьки б помітили тривожні симптоми.

Але, оскільки причиною першого в житті підвищення температури тіла могла бути проведена вакцинація у немовлят, то перші симптоми синдрому Драве фіксували саме після щеплення.

Давно доведено, що вакцинація не є причиною синдрому Драве.

І дітей з цим захворюванням безпечно вакцинують і це не погіршує перебіг синдрому.

Якщо не знайдеться кваліфікованого лікаря, який зможе адекватно пояснити батькам всі нюанси, то вони майже автоматично поповнять ряди антивакцинаторів і будуть впевнені, що саме через щеплення дитина важко захворіла.

Це лише один приклад того, як погана комунікація, брак критичного мислення та знань деяких біологічних процесів штовхає в обійми псевдонауки навіть нібито розумних та освічених людей.

Дуже часто ми приймаємо рішення, базуючись на чомусь очевидному. Наприклад, на власному досвіді або чутках, які можемо часто зустрічати в медіа.

Що заважає нам приймати правильні рішення?

І чи можна це виправити?

Спробуємо розібратись.

Статистика може брехати, але власний досвід робить це частіше
Ми не знаємо те, з якою частотою трапляються певні явища. А варто б.

Саме через це незнання ми часто ухвалюємо неправильні рішення, які навіть можуть коштувати нам життя.

Під час онлайн-тренінгу щодо критичного мислення анестезіолог-реаніматолог та популяризатор науки Андрій Сем’янків, запропонував замислитись, від чого б ви позбавили світ, якби мали таку можливість?

Що для вас більше зло?

  • Тероризм
  • СНІД
  • Пневмонія
    Перервіться на хвилинку від тексту, щоб надати собі свою відповідь.

Що вийшло?

Як правило, люди часто хочуть позбавити світ тероризму.

Але якщо ми подивимось на статистику, то побачимо, що тероризм, як причина смерті, знаходиться на останніх позиціях.

А якщо ви дійсно хочете зробити світ кращим – вам варто побажати зникнення пневмонії.

Це лише один приклад того, як сприйняття світу крізь призму стереотипів, може повернути нас не на ту стежку.

Якщо ваша відповідь виявилась невірною, то звинувачувати у цьому варто таке когнітивне викривлення як “Евристика доступності”.

Суть цього викривлення в тому, що коли ми часто чуємо про щось, нам здається, що це і є істина, саме це і є важливим.

Ми так часто можемо чути про тероризм, що саме він видається нам якщо не найбільшою, то однієї з найбільших загроз – точно.

Отож, якщо ви часто чуєте про щось, і це щось починає видаватись вам істинним, перевірте – чи не є ви жертвою “Евристики доступності”.

Логічні хиби, які ми робимо найчастіше
Життя – це ризик.

І буде воно меншим ризиком чи більшим, залежить від того, чи вміємо ми мислити логічно та раціонально.

Розгляньмо найбільш розповсюджені логічні хиби, які ми робимо.

🧐 Анекдотична хиба. Ваша сусідка не вакцинує свою дитину і аргументує це тим, що дитина її знайомої стала інвалідом після щеплення.

Анекдотична хиба – це ситуація, коли ваш опонент чи ви самі використовуєте ізольований (окремий) приклад, як аргумент, проте фактів чи переконливих свідчень у вас немає.

Ще один яскравий приклад цього: мій дідусь палив як паротяг, але дожив до 90 років.

Це аж ніяк не свідчить про те, що куріння не скорочує життя. Адже робити висновки на випадку однієї людини – неможливо.

А що говорить статистика? Скільки дідусів-курців не дожило навіть до 60?

Ось ще кілька прикладів цієї логічної хиби:

“Паски безпеки – насправді небезпечні. Я чула, як пасок безпеки заклинило і людина не змогла вчасно вилізти з палаючого автомобіля”.

“Моя тітка сіла на дієту та сильно схудла. Ця дієта точно підійде і тобі”.

“Я знаю приклад того, як рак грудей вилікували содою. Тобі теж варто спробувати”.

Окремий приклад не означає рівним чином нічого.

Адже жінка, яка пила соду, скоріш за все отримувала ефективне лікування, яке і допомогло.

А тітка схудла не через дієту, а тому що захворіла, але ще не зрозуміла цього і приписує втрату ваги – дієті.

Титульна світлина і ця peus/Depositphotos
🧐 Упередження виживання. В цієї логічної хиби є дуже цікава історія.

Під час другої світової війни не всі американські бомбардувальники повертались на базу. А ті, що повертались, мали дуже багато пробоїн від зеніток та винищувачів.

Пробоїни розміщувались нерівномірно: найчастіше вони були на фюзеляжах та крилах, а найменше – в районі паливної системи та двигуна.

Угорському математику Абрахаму Вальду доручили вирішити, чи означає це, що захищати треба саме ті місця, що найчастіше отримували пробоїни. Це звучить, ніби логічно.

Проте відповідь була категоричною — ні. Літаки з пробитим фюзеляжем ще могли повернутись на базу, а от якщо пробило двигун та кабіну пілотів – то вже навряд.

І саме місця, які постраждали найменше у літаків, що повернулися, і треба захищати.

Той, хто стверджує, що його бабуся вижила без сучасних ліків та вакцин – робить класичну помилку вижившого і просто не чує про мільйони тих, хто помер внаслідок браку ліків та вакцин.

🧐 “Після означає – внаслідок”. Англійською ця логічна хиба звучить як post-hoc fallacy.

Нашому мозку подобається, якщо ми можемо щось чимось пояснити. Проте кореляція зовсім не означає каузація (від англ. cause – причина).

Кореляція не означає причинності.

Тут буде доречним згадати один жарт.

Містеру Сміту 90 років і він має чудове здоров’я та любить верхову їзду. У нього власний кінь, на якому він проводить довгі прогулянки.

Спокусливо зробити висновок, що саме завдяки цьому виду спорту він живе так довго.

Але ні. Просто якщо в тебе є кінь, скоріш за все, ти можеш дозволити собі гарну медичну страховку.

Кореляція між двома параметрами зовсім не є доказом того, що одна подія стала причиною іншої.

Це може бути звичайним збігом обставин або… ми не помічаємо третього параметра, який і є основною причиною ситуації. Як, наприклад, доволі довго не помічали мутацію гена, який спричинює синдром Драве.

🧐 Необґрунтоване узагальнення. Це ситуація, коли на основі декількох випадків ми робимо висновок про велику кількість людей.

Часто це трапляється, тому що більшість людей не знає реальної статистики.

Так, наприклад, нам може здаватись, що тероризм – основна наша загроза, а не пневмонія.

Або що всі дівчатка люблять рожеве, тому що саме цей колір подобається вашій доньці, племінниці та похресниці.

🧐 Апеляція до авторитета. Ця логічна хиба та маніпуляція нею може працювати в обидва боки.

Наприклад, є такий Нобелівський лауреат Люк Монтаньє. Він отримав премію за те, що відкрив вірус ВІЛ.

Але потім його потягнуло до обіймів псевдонауки. Він почав виступати проти вакцинації та вірити в пам’ять води.

Цю позицію колишнього науковця почали використовувати на свою користь лідери антивакцинаторських рухів, бо ж як так можна – не вірити Нобелівському лауреату?

Проте навіть Нобелівські лауреати – люди, які можуть помилятися.

Це твердження працює і в інший бік, наприклад: “Це казав Гітлер. Ти що, віриш Гітлеру”?

Логіка та критичне мислення – це те, чому необхідно вчити.

За словами Андрія Сем’янківа, у людей з високим IQ більше шансів мислити логічно. Але можна мати високий IQ і робити логічні помилки.

Логіка – як двоюрідна сестра математики. Тобто вона не є інтуїтивною, це скоріше мисленнєва навичка.

Наразі в українських школах логіка та критичне мислення не є обов’язковим предметом, тому не варто дивуватись, коли люди роблять неправильні висновки.

Але логіка та критичне мислення – це те, чому можна навчитись.

Наталія Бушковська, журналістка, спеціально для УП.Життя

Джерело

Текст написано в рамках проєкту “Професійні діалоги про вакцинацію”, ініційованого ГО “Батьки за вакцинацію”.

Критичне мислення в боротьбі з COVID-19 та іншими вакцинокерованими хворобами. Тренінг Агентів змін

“У світі серед дітей від кору помирають не менше, ніж від СНІДу”. Як брак критичного мислення заважає нам побачити факти

Люди бояться певних ситуацій, бо не розуміють, з якою частотою трапляються ті чи інші події.

Про це на онлайн-тренінгу Агентів змін з вакцинації “Критичне мислення в боротьбі з COVID-19 та іншими вакцинокерованими хворобами” розповів анестезіолог-реаніматолог та медичний блогер Андрій Сем’янків.

Поки світ починає вакцинуватись проти COVID-19 українським інфопростором ширяться фейки щодо вакцини, а ще вигадуються нові теорії змови та залякування, які не мають нічого спільного з правдою.

Під час тренінгу лікарі та популяризатори науки розповіли, звідки ростуть ноги у теорій змов, чому навіть освічені та розумні люди вірять в інтернет-страшилки, а також, що дійсно нам відомо про нову вакцину проти коронавірусної хвороби.

“Уявіть, що до вас прийшов джин, який сказав, що може позбавити Всесвіт трьох речей: тероризму, СНІДу, пневмонії? Що ви оберете?
З моїм досвідом люди частіше обирають тероризм, потім СНІД і лише потім пневмонію.

Але якщо подивитись на статистику, саме пневмонія забирає найбільше смертей у світі. Тероризм знаходиться десь на останніх позиціях.

Чому люди обирають цей варіант? Люди не мають уявлення про те, як часто трапляється певні явища.

Теж саме і з вакцинами: люди не розуміють, як часто люди помирають від кору. Від кору серед дитячого населення помирає не менше людей, ніж від СНІДу. Але люди не знають цю статистику і вважають кір не страшною хворобою. Якщо ви хочете вести плідну дискусію на тему вакцинації, в першу чергу потрібно розуміти статистику певних подій.
Багато хто з нас мислять стереотипами. Будують свої твердження на цій інформації, яка їм доступна. Коли люди, які шукають інформацію в антивакцинаторських групах почують про нову вакцину, вони в першу чергу подумають, що це комусь вигідно чи що це обов’язково буде “отрутою”. Таке мислення залежить від того, яка інформація найчастіше доступна людям.
Де вони найчастіше черпають знання”, — каже Андрій Сем’янків.

Він також розповів, що ярих антивакцинаторів, яких неможливо переконати в користі щеплення — не так багато.
Наприклад, в Канаді їх усього 8%.

Як правило такі люди:

  • вірять в теорії змови;
  • мають сильний спротив до обмеження свободи;
  • мають дуже індивідуалістичний погляд на світ;
  • бояться голок і крові.

Під час тренінгу ургентний хірург з Естонії, українець Андрій Лапатько розповів про свій досвід щеплення вакциною від Pfizer/BIONtech.

За його словами, це сталося просто під час нічного чергування, без особливої підготовки.

“Мене турбує біль в руці. Це найбільш розповсюджена побічна реакція”, — ділиться досвідом лікар.

Імунолог та інфекціоніст Федір Лапій розповів факти про щеплення проти COVID-19, і на основі чого ми робимо висновки щодо ефективності вакцин.

В першу чергу це:

  • чи пройшла вакцина всі необхідні фази дослідження;
  • вибірка волонтерів, які брали участь в дослідженні.

“Саме тому так багато питань до російської вакцини.
Під час другої фази досліджень науковці вивчають, які схеми вакцинації є ефективними. Вакцини від Pfizer/BIONTech, Moderna та Astra Zeneka мали сотні та тисячі учасників.
Російська ж вакцина досліджувалась на 76. Така мала вибірка викликала негативну реакцію світової наукової спільноти та Всесвітньої організації охорони здоров’я”, — пояснює Федір Лапій.

Переглянути запис події ви можете за посиланням: https://youtu.be/I-nV_g1jaP8

Захід відбувся в рамках проєкту “Професійні діалоги про вакцинацію” ініційованого ГО “Батьки за вакцинацію”.

Проєкт “Професійні діалоги про вакцинацію” здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Контакти для ЗМІ:

Ірина Волошина, керівниця проєкту
Тел: +380667404211
E-mail: phd.voloshyna@gmail.com
info@bzv.org.ua

Контакти хірурга з Естонії Андрія Лапатько: foxpony@gmail.com

Вакцинація: чому “теорії змови” завойовують наш мозок

“Зрозумійте: ваші емоції не є фактами”. MEDGoblin про когнітивні викривлення, антивакцинаторський рух та критичне мислення

Андрій Сем’янків — лікар-анестезіолог.
А багатьом він відомий під псевдонімом MEDGoblin – гострий на язик блогер, який висміює міфи та абсурди пострадянської медицини.

Його блог — справжнє поле битви, де люди б’ються в коментарях не на життя, а на бан.

Ще б пак! Не так легко розлучатись зі стереотипами, на яких деякі отримували диплом медвишу, а тепер зелений гоблін на аватарці розповідає, що анальні інтерферони — не працюють, що хворіти на кір — не корисно, а БАДи не захищають від важкої форми коронавірусної хвороби.

Андрій впевнений, що суспільство можна і треба змінювати.
Але робити це потрібно правильно.

В рамках проєкту “Професійні діалоги про вакцинацію” ініційованого ГО “Батьки за вакцинацію”, ми поговорили з Андрієм про те, як комунікувати з населенням щодо вакцинації, чому навіть нобелівські лауреати можуть вірити в антинаукову маячню та що штовхає українців в обійми теорій змов.

Проєкт “Професійні діалоги про вакцинацію” здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

  • З’явилась нова вакцина, а страхи навколо неї такі самі, як і щодо вакцин, якими ми вже щепимось десятиліття.
    Чи погоджуєтесь ви з тим, що вакцинація стала заручницею власного успіху?
  • Було б дивно, якби з появою нової вакцини прихильність до вакцинації зросла. Раніше були відомі випадки, що люди важко хворіють, скажімо на кір чи дифтерію, отримують серйозні ускладнення. Але це не заважало антивакцинальній кампанії й надалі поширюватись. На фоні фейків, які пов’язують коронавірусну хворобу з 5-G чіпами та діяльністю Біла Гейтса, очікувати, що вакцину сприймуть позитивно — було б дуже наївно. Отож не дивно, що саме ця вакцина отримує сильний спротив.
  • Але розумієте, якщо брати дифтерію — ми майже не бачимо це захворювання. І на початку, з масовими локдаунами, а тепер — з забитим лікарнями та мільйонами жертв, кількість яких ми можемо відстежувати в реальному часі, здавалося б, що скепсису щодо того, що нас потрібна вакцина — не місце
  • Всі люди бачать те, що вони хочуть бачити. Всі. Якщо людина впевнена, що її обдурюють, що це змова рептилоїдів, що хтось хоче, щоб золотий мільярд став багатшим, а інші вмерли — вона буде в це вірити. А можна жити в інформаційній бульбашці і вірити, що ніхто не захворів. А коли поставлять у приклад колег, відповісти — що тести брешуть і це все змова.І ви не знайдете жодних аргументів на це.
  • Чому люди вірять в змови? Це бажання контролювати ситуацію?
  • Скоріше навпаки. Це бажання пояснити, чому ти нічого не можеш контролювати. Більшості людей важко зрозуміти, що світ бурхливий та хаотичний. Можна бути найрозумнішим та найкрасивішим, але при цьому не бути багатим та щасливим. І ти не завжди можеш з цим щось зробити. З цим важко жити. І люди намагаються знайти ворога, щоб пояснити, чому так. І теорії змови дуже цьому сприяють. А у деяких — це залишки романтизму. Дуже нудно жити у світі, де багато всього вивчено. Хочеться таємниці та віри в масонів.
  • Які когнітивні викривлення, на вашу думку, у тих, хто вірить в теорії змови та пласку землю?
  • Перед тим, як з’являються когнітивні викривлення, у людини вже є певний рівень освіченості. Я наразі не про рівень IQ, а скоріше про те, де людина звикла брати інформацію. Якщо інформаційна гігієна в людини низька, то на перший план виходять типові для всіх когнітивні викривлення. Наприклад, хиба підтвердження: людина вірить в щось і сприймає лише ту інформацію, яка підкріплює цю віру. Все інше вона ігнорує. Це часто йде в тандемі з так званою “сліпою плямою” — коли людина в принципі не помічає в себе когнітивних викривлень. І від такого “дуету” не застрахований ніхто: ні інтелектуали, ні нобелівські лауреати. А ще у кожної людини є якийсь попередній досвід. В Україні у людей попередній досвід — тебе дуже часто обдурюють. Ти можеш кудись вкласти гроші, а їх вкрадуть. Ти можеш проголосувати за політика, а він знову не виправдав очікувань. І от коли можновладці кажуть про небезпечну інфекцію або нову вакцину, а людина через локдаун втратила роботу і сидить вдома та свариться з рідними — вона робить висновок, що їй хочуть нашкодити. Саме їй підсунули цю неприємність. Антивакцинальний рух є в будь-якій країні. Але в заможних країнах, де висока довіра до влади, активність цього руху нижча.
Антивакцинаторський рух розпочався з винайденням першої вакцини.
Джерело фото: Economist
  • Чи є у вас особистий метод перевірки, чи не впадаєте ви в крайнощі. Чи не йдете на поводу у власних упереджень?
  • Я б хотів, щоб базові знання про когнітивні викривлення надавали ще в школі. Знаєте, релігійні люди вважають, що найстрашніший гріх — це гординя. Бо вона заважає побачити інші гріхи. Теж саме і з цією сліпою плямою: дуже легко піддатись когнітивним помилкам, якщо ти навіть не знаєш про їхнє існування і впевнений у своїй позиції. Тому як мінімум варто час від часу нагадувати собі про когнітивні викривлення. Коли я зустрічаюсь з інформацією, яка дратує мене, я намагаюсь змусити себе зупинитись та вслухатись чи вчитатись в те, що намагаються мені донести. Іноді буває, що я змінюю свою точку зору. Нам варто навчитися відділяти свої емоції від фактів. Наші емоції не є фактом. Якщо це визнати, то є шанс почути інших, почитати аргументацію с сторін. Запитайте себе, а чи є взагалі доводи, які б могли мене переконати? Якщо відповідь на це питання “Ні”, то ви маєте прийняти той факт, що підходити до питання не розумно, а емоційно. Ви хочете в щось вірити і ви будете в це вірити.
  • Якщо ми комунікуємо про якесь медичне втручання, ми маємо в тому числі визнавати і недоліки, і ризики. Як варто комунікувати з населенням про побічні ефекти вакцин?
  • Все дуже залежить від того, з ким ми плануємо комунікувати. Я переконаний, що є певна категорія людей, яких неможливо переконати. Це буде просто марна трата часу. З іншими людьми, які готові до діалогу, яким, можливо, бракує якоїсь інформації, я б говорив максимально чесно. Я б не взяв на себе сміливість сказати, що вакцинація — це 100% безпечна процедура. Жодна медична процедура не є 100% безпечною. Навіть психотерапія може мати потенційні побічні ефекти. Чесність — це правильно. Чесність спонукає людей хоча б поцікавитись точкою зору опонента. Так, бувають ускладнення, але в якого відсотку людей? Так, не всі помирають від кору, але який відсоток ускладнень? Якщо порівняти ризики важких наслідків після кору та після вакцини — все стає очевидним. В цьому житті ми завжди комусь довіряємо. Питання, що ви обираєте, як джерело довіри. Якщо ви думаєте, що вся наукова спільнота, всі академіки, університети разом з Всесвітньою організацією охорони здоров’я — в змові — то далі діалогу бути не може.
  • Як бути з авторитетними лікарями та науковцями, які своїми упередженнями та поведінкою лише підкріплюють антивакцинальний рух. Такого, на жаль, дуже багато в Україні.
  • В будь-якій країні, в будь-якій сфері є так званий науковий мейнстрім. Це коли критична більшість науковців підтримує певну ідею. Наприклад, користь вакцинації. І є маргінальні особистості, які попри всі свої регалії, мають іншу думку. Так от, довіряти думці однієї людини — дуже небезпечно. Цьому нас вчить вся історія науки. Науковці — це не якісь роботи. Щоб упевнитись в чомусь, десятиліттями проводяться досліди. І треба переконатись, що у всіх виходять приблизно однакові результати. Читайте офіційні документи, заяви та декларації провідних установ та/або міжнародних організацій. Так, наука теж може помилятись. Природничі науки не можуть завжди надавати 100 % докази. Але наукове джерело помиляється найрідше.
  • Що ви думаєте про обов’язкову вакцинацію? Про ідею, що якщо ти не вакцинуєшся, то не отримуєш медичної страховки, наприклад. Або твої діти не можуть вчитися у школі з іншими дітьми?
  • Я вважаю, що це абсолютно правильно, але допускаю суперечки в цьому питанні. Якщо питання користі вакцинації — це наукове питання і воно не ставиться під сумнів, то це вже питання зі сфери етики та філософії. Але питання вакцинації, на мою думку, не дуже сильно відрізняється від правил дорожнього руху. Якщо ти хочеш їздити на машині — виконуй правила. Якщо хочеш жити в суспільстві — виконуй правила. Ми зараз любимо говорити про свої права, але непогано балансувати з розмовами про наші обов’язки. Але це стосується не лише громадян, але й держави. Держава хоче, щоб люди вакцинувались. Певні ризики вакцинації існують. Отож держава має бути готова компенсувати той факт, що хтось отримав ускладнення, якщо доведено, що це спричинила вакцина.
  • Ніхто не народжується зі знаннями доказової медицини.
    Ви писали, що теж колись практикували те, проти чого наразі пишете пости у своєму блозі. Що підштовхнуло вас переглянути свої погляди?
  • Спочатку це було на рівні власного досвіду. Я просто помітив, що ліки, які прописували й досі прописують деякі лікарі не давали ефекту. Що за відсутності тих ліків ефект був той самий. Я почав занурюватись в деякі питання, вивчати і зрозумів, що наша медицина дуже сильно відстає від того, що заведено вважати сучасною медициною.
  • Що для вас псевдокритичне мислення?
  • В першу чергу, коли люди порушують закони логіки. Наприклад, посил: я чув, що у когось виникло ускладнення після вакцини проти туберкульозу (БЦЖ). Висновок: я не буду вакцинуватись проти коронавірусу. Одне зовсім не виходить з іншого, але у людей це якось вкладається в голові. 100 років тому навіть в церковноприходських школах викладали якесь базове розуміння логіки. Наразі цього немає. Я багато спілкуюсь в інтернеті й можу впевнено заявляти: логічне мислення у людей відсутнє. Починати треба з цього — там, де немає логіки, там про жодне критичне мислення не може бути й мови. Коли людина каже, що не хоче вакцинуватись проти COVID-19, бо не вірить, що там буде справжня вакцина… ну тут хоча б є логічна побудова, але тоді питання: а звідки ти взяв цю інформацію? Як ти прийшов до цього висновку? Розплутувати ось такий клубок міркувань корисно навіть для себе, щоб зрозуміти, де корінь моїх переконань.
Часто ми не усвідомлюємо власні когнітивні викривлення” Джерело фото: 
Science Based Medicine
  • На чому тримається ефективна комунікація щодо вакцинації?
  • Прості слова, без канцеляризмів. Це по-перше. По-друге — це чесність. Не треба применшувати негативних фактів, які є фактами. От не треба. По-третє, це актуальність інформації. А ще — постійність та частота. Повинна бути постійна ротація повідомлень. Повз людей проходить все. Іноді треба 20, 30, 50 разів донести певну інформацію в різних форматах, щоб людина її почула. Є така когнітивна хиба — евристика доступності. Коли людина часто щось чує, їй може видаватись, що це факт. Іноді щоб донести до людей факти, потрібні спілки та організації, які об’єднують професійних активних людей та “кричать” про розумне, світле і вічне. Ті ж самі “Агенти Змін”. Так, іноді нам просто треба перекричати.

P.S: 29 грудня о 16-30 MEDGoblin візьме участь в онлайн тренінгу “Критичне мислення в боротьбі з COVID-19 та іншими вакцинокерованими інфекційними хворобами”. Він проведе лекцію “Мережеві війни: критичне мислення як стратегія перемоги”.

Наталія Бушковська, журналістка

Здорова нація – вакцинована нація!

2 грудня 2020 року під стінами Верховної Ради (м. Київ, вул. М.Грушевського, 5) відбулася мирна акція під гаслом “Здорова нація – вакцинована нація!” на підтримку законопроєкту № 4142 про систему громадського здоров’я. 

Організатором акції виступило об’єднання “Коаліція за вакцинацію”.

Близько 100 учасників, серед яких представники громадських та пацієнтських організацій, лікарі, батьки, закликали народних депутатів підтримати Проєкт закону про громадське здоров’я, який зараз перебуває на розгляді Верховної Ради України.

Виступаючи на акції, Федір Лапій, Голова правління ГО “Батьки за вакцинацію”, к.м.н., доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО ім.Шупика, наголосив, що ухвалення законопроєкту №4142 наближає Україну до європейської практики розбудови системи громадського здоров’я та імунопрофілактики. “Наші діти – не іграшка, не предмет приватної власності батьків. Діти – громадяни, що мають право на захист життя та здоров’я. Тому необхідно з огляду на захист прав дитини як громадянина відстоювати, захищати законопроєкт щодо системи громадського здоров’я”, – зазначив Федір Лапій. Він звернув увагу, що календар щеплень в Україні наразі найменший серед європейських країн, і законопроєктом 4142 передбачено його розширення.Зокрема, у 2022 році до національного календаря ввійде щеплення проти пневмококової інфекції, збудник якої є однією з причин менінгіту, бактеріємії, сепсису, бактеріальних ускладнень, інвалідізації та смерті дітей раннього віку.

“Ми хочемо, щоб Україна більше не була “чорною плямою” на карті Європи у питаннях, що стосуються інфекційних хвороб. Тому ми прийшли підтримати ухвалення Проєкту Закону про систему громадського здоров’я і всіляко будемо підтримувати його реалізацію”, – наголосив Тимофій Бадіков, Голова правління ГО “Платформа здоров’я”, представник “Коаліції за вакцинацію”. Він наголосив, що шлях до розширення кількості вакцин в календарі профілактичних щеплень – це шлях країни до гарантованого захисту від інфекційних хвороб. “Чужих дітей не буває, тому ми тут, щоб відстоювати право всіх дітей на здоров’я”, – підкреслив Тимофій Бадіков.

Наталія Рибачик, керівник інтернет-проекту MamaWOW, виступаючи на акції, зазначила, що підтримує ухвалення законопроєкту про громадське здоров’я, оскільки він є проявом піклування про здоров’я та майбутнє українських дітей. “Нинішня пандемія COVID-19 усім нам показала, на що здатні інфекційні хвороби, якщо немає вакцини”, – наголосила Наталія Рибачик.

Народний депутат Лада Булах, голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, наголосила, що Комітет підтримує ухвалення законопроєкту 4142. “Дуже важливо налагодити в Україні систему громадського здоров’я, і цим законопроєктом ми рухаємо країну до сучасного світу, до європейського рівня розвитку”, – зазначила Лада Булах. Вона закликала колег-народних депутатів підтримати законопроєкт 4142 голосуванням. 

Ірина Андріяш, член правління ГО “Батьки за вакцинацію”, підкреслила, що власному досвіді пересвідчилася в дієвості вакцинації. “І я, і мої діти вакциновані обов’язковими та рекомендованими щепленнями. Важливо, щоб усі батьки мали можливість отримати професійну інформацію про вакцинацію як способу захисту здоров’я своєї родини”. Ірина Андріяш зазначила, що ухвалення закону 4142 спрямоване змінити фокус України від політики лікування до політики профілактики хвороб, зокрема, завдяки доказовим заходам, як вакцинація. Тому вона закликає депутатів підтримати його.

Жанна Лінчук, Заступник головного лікаря з охорони материнства та дитинства КНП “Бучанська ЦПМСД” Бучанської міської ради підкреслила, що, підтримуючи законопроєкт 4142, лікарі підтримують розвиток імунопрофілактики. “Вакцинація – це єдиний шлях зменшити летальність та інвалідизацію людей. Люди, які не підтримують вакцинацію, не вірять в існування коронавірусу, не дотримуються маскового режиму і взагалі норм безпечного спілкування. Пересуваючись, вони створюють безпеку не лише для себе, а й для інших людей. Ми, лікарі, працюємо над тим, щоб здоровий глузд переміг дурість та дрімучість”.

Продовжила думку колеги Олена Герц, сімейний лікар, педіатр Медичного центру “Колібрі”. “Як мама та лікар, я захищаю та відстоюю здоров’я дітей, допомагаю їм не хворіти на інфекційні хвороби, які можна попередити вакцинацією. Я за здорову націю, тому підтримую законопроєкт про систему громадського здоров’я та закликаю до цього народних депутатів”, – сказала Олена Герц.

Організатор акції – об’єднання “Коаліція за вакцинацію”.

Об’єднання “Коаліція за вакцинацію” об’єднує 50+  громадських, лікарських, студентських, пацієнтських організацій.

Про об’єднання “Коаліція за вакцинацію” за посиланням: http://vaccine.org.ua

Відкритий лист на підтримку законопроекту 4142

Народним депутатам Верховної Ради України

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

Шановні народні депутати!

Ми, представники Громадської організації “Батьки за вакцинацію”, закликаємо вас підтримати Проект Закону “Про систему громадського здоров’я” (№4142), який перебуває на розгляді Верховної Ради України.

Переконані, що ухвалення цього Закону є пріоритетним та важливим для України.  Адже громадське здоров’я є питанням національної безпеки країни. І ось чому. 

Протягом майже 5 років свого існування наша організація бореться за право українців на захист від інфекційних хвороб, які можна попередити вакцинацією. За цей час нам довелося протидіяти спалахам поліомієліту та кору, стримувати зростання випадків кашлюку, правця, дифтерії. Доводилося та доводиться боротися за кожну щеплену дитину в умовах нестачі вакцин, свавілля противників вакцинації, інформаційної прірви серед лікарів щодо питань імунопрофілактики. І все це без належної підтримки з боку влади  та в недосконалому правовому полі. 

Пандемія COVID-19 продемонструвала усім, що може статися зі світом без вакцин, без підтримки розвитку вакцинопрофілактики. Вона довела Україні необхідність побудови системи громадського здоров’я як основи профілактичної медицини, що спрямована на збереження здоров’я всього суспільства та індивідуального здоров’я людей.

Ухвалення Закону “Про систему громадського здоров’я” покликано стати відправною точкою, з якої почнеться перертворення України з країни, що витрачає ресурси на лікування, на країну, що попереджає хвороби. Вакцинація визнана одним із дієвих інструментів такої профілактики.

Закон “Про систему громадського здоров’я”:

– збільшує перелік обов’язкових щеплень, до якого отримають доступ українці. Зокрема, у 2022 році обов’язковим стане щеплення проти пневмококової інфекції, збудник якої є однією з причин менінгіту, бактеріємії, сепсису, бактеріальних ускладнень, інвалідізації та смерті дітей раннього віку;

– спрощує доступ до вакцинації завдяки введенню “презумпції згоди”. У разі прийняття “презумпції згоди” на вакцинацію батьки будуть нести повну відповідальність за дитину, в разі незгоди батькам потрібно буде написати заяву про відмову від вакцинації;

– надає можливість Уряду за поданням МОЗ ухвалювати рішення про проведення додаткових обов’язкових щеплень з метою елімінації певних хвороб;

– надає право МОЗ визначати перелік професій та видів діяльності, що будуть підлягати обов’язковим профілактичним щепленням з метою запобігання спалахам інфекційних хвороб.

Зазначені заходи сприятимуть покращенню здоров’я громадян, тим самим зменшать навантаження на медичну систему, щоб медики могли зосередитися на невідкладних випадках. Нинішня пандемія COVID-19 як ніколи гостро показала цінність праці медичних фахівців та їх вразливість перед недосконалою системою охорони здоров’я та громадського здоров’я, зокрема.

Питання вакцинації – це не питання відкритої демократії. Це простий і найбільш ефективний шлях подолання всіх вакцинокерованих інфекцій. Здоров’я людей та країни має бути поза політикою – темою, яка об’єднує всіх, незалежно від політичних поглядів. 

Тому звертаємося до кожного з вас, незалежно від вашої політичної приналежності, із закликом підтримати проект Закону “Про систему громадського здоров’я”. Пам’ятайте, що, віддаючи свій голос за його ухвалення, ви наближаєте Україну до практик, які вважаються найкращими в світі щодо імунопрофілактики, та закладаєте фундамент здорового майбутнього української нації. 

Голова правління ГО “Батьки за вакцинацію”                                             Федір Лапій