Дякуємо кожному лікарю, який щодня стоїть на варті здоров’я наших родин! Ми щасливі, що ГО «Батьки за вакцинацію» може допомагати вам у цій надважливій місії. Коло наших друзів-лікарів невпинно росте, і з нагоди нашого 10-річчя своїми враженнями від співпраці ділиться лікар епідеміолог Тетяна Колбовська. Читайте її чудову історію нижче!

Сімейний лікар є одним із ключових учасників в популяризації вакцинації, саме він має найбільш постійний контакт із батьками дітей. Саме через інформування, роз’яснення та розвіювання міфів про вакцинацію і формується розуміння важливості вакцинації та відповідального ставлення батьків до здоров’я дітей. В проведенні цієї роботи дуже стають в пригоді зрозумілі та доступні просвітницькі матеріали, які надані ГО «Батьки за вакцинацію».

Окрема подяка регіональному координатору Анна Кухарук за підтримку та натхнення до проведення таких важливих заходів, як Містечко вакцинації в громаді та Днів здоров’я.

Робота, яку проводять наші спеціалісти в дитячих садочках та серед школярів , використовуючи отримані від ГО «Батьки за вакцинацію» чудові книжечки «Як стати супергероєм» та «Чарівна парасолька» допомагають дітям зрозуміти що вакцинація – це важлива турбота про своє здоров’я і здоров’я своїх близьких, зменшує страх дітей перед щепленням.

Підтвердженням моїх слів є історія, яка була з сином моєї подруги. Коли вона з своїм 4-річним сином прийшла на щеплення, медична сестра щоб підготувати дитину не боятися ін’єкції, дала книжечку «Як стати супергероєм» . Почавши читати, медсестра була приємно здивована , коли хлопчик ій сказав: «Я знаю цю казку. Нам її в садочку читали. І щеплення я не боюся».

Також наші дітки , завдяки ГО «Батьки за вакцинацію» отримують свій перший документ «Індивідуальна карта вакцинації», це дуже організовує батьків і не дає забувати про наступні візити до кабінету вакцинації.

Щиро вдячні ГО «Батьки за вакцинацію» за підтримку медичних працівників та надання якісних інформаційних матеріалів, завдячуючи вам наші діти будуть вакциновані, а наша громада
буде здорова.

Колбовська Тетяна Василівна лікар епідеміолог, медичний директор КНП “Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги”

Десятиріччя організації — це завжди час для теплих рефлексій про те, «як усе починалося». Олена Кукуєвицька була поруч із ГО «Батьки за вакцинацію» ще до того, як з’явилася сама назва — у непростому 2015-му, коли країна боролася зі спалахом поліомієліту. Її історія — це дивовижний шлях від координації складних адвокаційних заходів до усвідомлення простої істини: страх у коридорах поліклінік лікується не лише медичними протоколами, а й щирими словами, сказаними зрозумілою «мовою батьків».

Сьогодні Олена — не просто Агент змін, а людина, яка подарувала тисячам українських дітей «Чарівну парасольку». Це казка, що навчила ціле покоління не боятися захисту, а приймати його з усмішкою. У своєму дописі вона ділиться особистою еволюцією: від професійної підтримки імунізації до материнського спокою та залученні до створення потужної культури здоров’я, де рішення приймаються з любові, а не зі страху.

2015-й: спалах поліо та дефіцит довіри до вакцинації

Добре пам’ятаю 2015 рік. В Україні, вперше за багато років в Європі, був зафіксований спалах поліомієліту. На той момент я, будучи координатором Національного комітету «Поліо Плюс» (Ротарі в Україні), допомагала організовувати адвокаційні заходи в обласних центрах України. Ми проводили круглі столи – збирали медиків, журналістів, владу, активних батьків, щоб налаштувати взаємодію між ними та поширювати інформацію про важливість вакцинації проти поліо. 

Але з кожним заходом ми пересвідчувалися: справжня проблема ховалася не лише в кабінетах тих, хто ухвалює важливі рішення, і не лише в логістиці вакцин. Проблема була в коридорах дитячих поліклінік. Там було надто багато страху. 

Батьки опинилися в полоні міфів про щеплення, а лікарі не завжди мали час чи потрібні слова, щоб ці страхи розвіяти. Розібратися в тодішньому потоці інформації про вакцинацію було дуже складно. Саме тоді, під час дискусій в межах круглих столів, у мого колеги Тимофія Бадікова народилася ідея: «Нам потрібна організація самих батьків. Ті, хто говоритиме з мамами й татами про щеплення їхньою мовою». Так з’явилася ГО «Батьки за вакцинацію».

Народження спільноти однодумців

Ідея Тимофія миттєво відгукнулася. Локомотивом цього руху стали ротарійці з Ротарі клубів м.Києва. До нас приєдналися професіонали, як-от відомий дитячий імунолог Федір Лапій, і активні батьки, яким було небайдуже. Коли кампанія проти поліо завершилася, Тимофій Бадіков запросив мене допомогти з координацією новоствореної ГО. Я погодилася без вагань.

Ми починали з основ: шукали перших волонтерів, створювали перший Довідник «Відповіді на складні запитання батьків про вакцинацію» (автор Федір Лапій), знаходили можливість надрукувати та поширювати Довідник. Організовували перший Тренінг Агентів змін з вакцинації, проводили крутезні заходи з нагоди першого на той момент Українського тижня імунізації… Так почалася епоха створення “костяка” нашої організації, з яким вже протягом 10 років разом реалізуємо національні та регіональні ініціативи на підтримку вакцинації. 

Особиста еволюція

Я завжди була прихильником щеплень, але лише в ГО “Батьки за вакцинацію” зрозуміла: календар обов’язкових профілактичних щеплень — це лише необхідний мінімум. Існує цілий світ «рекомендованих» вакцин, які захищають від ротавірусу, вітряної віспи, грипу тощо.

Коли в мене з’явився син, то звісно, він отримав усі обов’язкові та більшість рекомендованих щеплень. Для мене це не просто «медична процедура», а мій спокій як мами. Я знаю, що даю йому найкращий захист від інфекційних хвороб, який вигадало людство.

Казка про щеплення

До співпраці з ГО “Батьки за вакцинацію” я вже писала дитячі казки, вони поширювалися в форматі онлайн, але саме завдяки громадській організації моя казка «Чарівна парасолька» побачила світ у друкованій версії. Та ще у вигляді розмальовки! Це казка, яка пояснює малечі (і їхнім батькам) без складних термінів, як щеплення допомагають людям залишатися здоровими. 

Сьогодні десятки тисяч примірників «Чарівної парасольки» мандрують Україною. Мені дуже приємно дізнаватися, що в школах за моїм сюжетом ставлять вистави, а діти малюють героїв казки на конкурсах малюнків. А до Українського тижня імунізації 2025 року я створила ще й онлайн-комікс про вакцинацію для дітей — сучасний формат для нового покоління школярів.

Десять років зростання

Сьогодні ГО «Батьки за вакцинацію» — це вже не просто група активістів, це потужна сила національного масштабу. За 10 років ми реалізували десятки ініціатив: від великих публічних заходів та “битв” за наявність вакцин, до просвітницьких зустрічей та виїзних вакцинацій у громадах. Ми постійно оновлюємо наші матеріали, шукаємо нові способи комунікації, бо світ не стоїть на місці.

Я щаслива бути частиною цієї команди. Адже ми не просто поширюємо інформацію — ми створюємо культуру здоров’я, де рішення приймаються не на основі страху, а на основі любові та знань.

Олена Кукуєвицька, Агент змін з вакцинації, м.Київ

Як пройти шлях від затятого опонента щеплень до головної редакторки Національного порталу з імунізації? Це — щира та захоплива історія Марії Калмикової. Багатодітна мама, яка колись боялася вакцин, сьогодні очолює Одеський осередок ГО «Батьки за вакцинацію» та професійно захищає право українців на здоров’я. Історія про те, як знання перемагають страх, а випадкове оголошення про роботу стає справою життя.

Нині Марія — членкиня національної команди, яка забезпечує розвиток національних і регіональних просвітницьких ініціатив та проєктів.

Всі пишуть про #10роківБЗВ, ну й я напишу трохи. Після того, як завдяки просвітницькій роботі таких лікарів як Дмитро Самофалов, а потім Катерина Гурієнко, Сергій Горіщак зійшла зі шляху антиваксерства, то ФБ почав мені видавати більше інформації про вакцинацію. І так я познайомилася з ГО “Батьки за вакцинацію”, що проводили тоді, у 2017, акцію “Зима близько: де наші вакцини?” (і дізналася про існування вакцин проти грипу).

А потім побачила оголошення, що вони шукають контент-менеджера на сайт. Я на той момент знала про вакцини, фактично, лише одне: що вони потрібні. Але це мені не завадило подати заявку на працевлаштування приблизно з таким формулюванням: я сама була проти вакцинації, розумію важливість просвітницької роботи і хочу долучитися. На щастя, Тимофій Бадіков та Олена Кукуєвицька на таке резюме не покрутили пальцем біля скроні і навіть в результаті мене взяли до команди). А далі, як то кажуть, лікар прописав питний режим, і пішло-поїхало) Інформуючи інших про чудові роздаткові матеріали від БЗВ я не могла опиратися спокусі долучитися до їх поширення в своєму місті, так і стала активістом.

Далі вже важко визначитися з якоюсь хронологією та логікою, бо то все як у блокбастері. Бац – і “в кадрі” цього блокбастера ти вже проводиш освітні заходи для батьків та медиків у себе в місті. Бац – і ти вже на прес-конференції разом з представниками Департаменту охорони здоров’я чи на міжсекторальному круглому столі, тобою ж і організованому. Бац – і ти вже проводиш всеукраїнський тренінг Агентів змін з вакцинації в Одесі. Береш участь в укладанні довідників та інших просвітницьких матеріалів з імунопрофілактики. Підхоплюєш ініціативу “Підвішена вакцина”. Модеруєш з іншими активістами найбільшу в Україні спільноту з питань вакцинації. Виступаєш на ТБ. Пишеш для національних ЗМІ. Стаєш головною редакторкою Національного порталу з імунізації. Модеруєш навчальні заходи з імунопрофілактики.

Насправді важко згадати все, пройдене та зроблене за ці роки. І жодне з перерахованого не було б можливим без підтримки колег – медиків та немедиків – багато з яких за цей час стали справжніми друзями, без яких вже не уявляю свого життя. Тож прошу вибачення, якщо когось не тегну, бо важко все охопити в одному пості. Дякую всім, хто був і залишається поруч. Хто вірить, що попри війну, бюрократію, корупцію варто боротися за право українців на захист від інфекційних хвороб. Дякую всім, хто ділився зі мною знаннями, хто відповідав – і продовжує відповідати – на численні мої питання. Дякую всім, хто бере участь у просвітницьких заходах, допомагає готувати корисні статті, ділиться з іншими матеріалами Порталу та цієї спільноти, допомагає учасникам спільноти знаходити відповіді, не мовчить про порушення наказів МОЗ та міжнародних рекомендацій та робить все можливе, аби позитивні зміни продовжувались.

Стоїмо. Вакцинуймося, бо ми того варті. Як каже Федір Лапій, “коли ми маємо спільну, світлу й досить таки чітку мету – а це в тому числі й протистояння антивакцинальним міфам, які народжуються в країні-агресорі, – це дозволяє нам по-справжньому об’єднатися та відчути плече друга”.

Марія Калмикова, головний редактор Національного порталу з імунізації, Агент змін з вакцинації, м.Одеса

Наталія Гриньова — керівниця Вінницького осередку ГО «Батьки за вакцинацію» та Агент змін — пройшла з нами шлях довжиною у 10 років. Вона — той неперевершений майстер комунікації, який здатний розвіяти будь-які страхи батьків, перетворюючи складні медичні терміни на зрозумілу мову турботи.

Наталія володіє рідкісним даром: у будь-якій складній ситуації вона знаходить промінь позитиву, надихаючи всю нашу спільноту рухатися вперед. Її досвід як лікарки та її пристрасть як активістки допомогли багатьом родинам (і не лише у Вінницькій області) зробити вибір на користь здоров’я. Сьогодні, з нагоди 10-річчя ГО “Батьки за вакцинацію”, вона ділиться своїми думками про те, як зустріч із ГО змінила її погляд на вакцинацію та чому так важливо мати поруч однодумців.

      

Мене завжди цікавило питання вакцинації. Під час роботи педіатром, імунологом мені здавалось, що вакцинація – це проблема тільки лікаря. Батьки або просто робили щеплення, не розуміючи для чого, або ж відмовлялись від них – вірили міфам та легендам.

А от 10 років тому відбулась моя зустріч із БЗВ і я зрозуміла, що є крутезні прогресивні провакцинальні батьки які хочуть захистити своїх дітей від інфекційних хвороб шляхом вакцинації. Це круто бути в команді однодумців! Вдячна всім хто був і залишається поряд у вакцинальній родині БЗВ!

Наталія Гриньова, керівник Вінницького осередку ГО “Батьки за вакцинацію”, Агент змін з вакцинації, м. Вінниця

До ювілею ГО «Батьки за вакцинацію» ми з радістю розповідаємо про тих, хто став частиною нашого руху. Історія Анни Кухарук — це приклад того, як активна позиція лікарки та мами перетворюється на важливі зміни в системі громадського здоров’я.

Анна вчилася та розвивалася разом із нашою спільнотою, зробивши величезний внесок у її розбудову. Від модерування перших батьківських груп до реалізації складних просвітницьких проєктів — Анна завжди поруч, допомагаючи формувати культуру довіри до вакцинації в Україні. Дізнайтеся, як стають Агентами змін: читайте надихаючу розповідь нашої колеги Анни Кухарук.

Вперше я дізналася про ГО “Батьки за вакцинацію” весною 2016 року, як слухачка коли організовували першу зустріч із батьками щодо подолання поліо і важливості щеплень. Я саме пішла у декретну відпустку і була першою, хто зголосився модерувати спілкування у спільноті “Вакцинація: питання-відповіді”. Так зростала моя любов до інформаційної та просвітницької діяльності! А далі були перші тренінги Агентів змін, де ми зростали професійно, навчалися працювати з аудиторією, журналістами. За ними – перші проєкти, спочатку невеличкі у своїх містах, а далі у громадах. 

Я щиро вдячна громадській організації “Батьки за вакцинацію” та громадській спілці “Коаліція за вакцинацію” за роки спільної роботи, партнерства та натхнення.

Для мене велика честь бути частиною спільноти людей, які щодня працюють задля однієї важливої мети — захисту здоров’я дітей і дорослих через вакцинацію. Разом ми реалізуємо освітні проєкти, підтримуємо лікарів і батьків, розвінчуємо міфи про щеплення та наближаємо якісні медичні послуги до людей у різних громадах.

 

Особливо ціную команду однодумців — лікарів, експертів, громадських діячів і батьків, які вірять у доказову медицину та готові працювати заради сильнішої системи громадського здоров’я в Україні.

Дякую кожному, хто долучається до цієї роботи. Разом ми формуємо культуру довіри до вакцинації та захищаємо майбутнє наших дітей.

Анна Кухарук, Агент змін з вакцинації, м. Житомир