Пневмококова інфекція – що це таке, чим вона небезпечна і як від неї захиститися? Допоміг розібратися в цьому питанні головний дитячий імунолог Києва Федір Іванович Лапій, який зрозумілою мовою розповів про пневмококову інфекцію.
Що таке пневмококова інфекція? І яка ситуація з цим захворюванням в Україні?
Пневмококова інфекція – захворювання, що викликані бактерією, що належить до стрептококів, ім’я якій – Streptococcus pneumoniae, або скорочено – пневмокок.
На сьогодні пневмокок називають «вбивцею номер один» дітей у світі. Смерті дітей від захворювань, зумовленими пневмококом, набагато частіше зустрічаються в країнах, що розвиваються, в бідних країнах.
Пневмокок, як бактерія, широко поширена серед дітей. Відомо більше 80 серотипів (різновидностей) цієї бактерії. Дану бактерію можна виявити у носоглотці щонайменше у 80% дітей, що відвідують дитячі садочки. Це, так зване, носійство або колонізація. Носійство пневмококу не є патологією. Якщо бактерія з носоглотки потрапляє у середнє вухо або у гаморові порожнини, то розвивається їх запалення – середній отит або гайморит, відповідно; якщо бактерія потрапляє в легені, розвивається запалення легень – пневмонія з ураженням плеври (плевритом) чи без; якщо бактерія потрапляє в кров, то з током крові може потрапити до центрально нервової системи (головного мозку) й викликати гнійний менінгіт; через кров бактерія може потрапити до кісток й викликати їх запалення – остеомієліт, до суглобів – артрит, до порожнини очеревини – перитоніт.
Вказані захворювання, що зумовлені пневмококом, можуть виникати як самі по собі, але частіше виникають при порушеній роботі селезінки. Пневмокок одна з найбільш частих бактерій, що ускладнює перебіг грипу. Майже половина випадків смертей хворих на грип зумовлена ускладненнями, що пов’язані з пневмококом.
Пневмокок як збудник особливо є актуальним для дітей перших 5 років життя, а також для людей похилого віку.
Дослідження в Україні підтверджують важливість пневмококу як одного з найбільш важливих збудників захворювань у людей, особливо серед дітей перших років життя.
Які наслідки захворювання?
В залежності від ураження, наслідки є різними. По-перше, в усіх випадках є необхідність в призначенні антибіотику. По-друге, пневмокок здобув резистентність, стійкість до багатьох антибіотиків. По-третє, пневмокок є причиною тяжких захворювань, що навіть при лікуванні можуть забирати життя.
Як його уникнути? Чи існують профілактичні заходи проти пневмококу?
Ми не можемо уникнути заселення нашої носоглотки пневмококом. Але ми можемо попередити ряд захворювань, що зумовлені ним. Не всі діти, носоглотка яких заселена пневмококом, матимуть патологію зумовлену ним. Одночасно з цим, ми не можемо наперед знати, у кого виникне така патологія. Це подібно до того, як часом діти перебігають дорогу на червоне світло, наражаючи своє життя на небезпеку. У переважній більшості, на щастя, таке порушення правил дорожнього руху не призводить до катастрофи. Так само й з заселенням пневмококом носоглотки. І якщо для уникнення ризиків потрапити під автомобіль ми повинні виконувати правили дорожнього руху, то у випадку з пневмококовою інфекцією, ми не маємо можливості уникнути потрапляння пневмококу до нашого організму, перебуваючи в контакті з іншими людьми.
На сьогодні єдиним способом максимально попередити хвороби зумовленні пневмококом, проводити вакцинацію проти даної бактерії.
Як вибрати вакцину проти пневмококу?
Існують два типи вакцин проти пневмококової інфекції. Перший тип вакцин характеризується тим, що вакцина здатна створити імунітет лише у дорослих та дітей старше 5 років. До п’яти років дана вакцина є неефективною. Зважаючи, що в основному хворіють діти до 5 років, були розроблені інші вакцини (Превенар, Превенар-13, Синфлорікс). Ці вакцини другого типу захищають від меншої кількості різновидностей пневмококу, але ефективно формують імунітет у дітей перших років життя, у віці з найбільшим тягарем пневмококової інфекції.
Чому ВООЗ не радить розвинутим країнам вакцинувати Пневмо-23, на перший погляд, саме в цій вакцині найбільше захисту?
Це пов’язано з неефективністю формувати імунітет при вакцинації у дітей молодше 5 років життя. Оскільки першочергово є необхідним захистити дітей перших п’яти років життя, Пневмо-23 є менш актуальною у порівнянні з вакцинами Превенар-13 та Синфлорікс.
Чим відрізняються вакцини Превенар і Синфлорікс?
На початку ХХІ століття було ліцензовано вакцину Превенар, що формувала імунітет до сіми різновидностей (серотипів) пневмококу. Вона виявила високу ефективність у захисті, була введена до календаря щеплень в США. Для вищої ефективності згодом були створені вакцини, що забезпечували захист від більшої кількості різновидностей пневмокока. Серотипи, до яких формується імунітет за допомогою Превенар-13 або Синфлорікс, є відповідальними за 90% тяжкої патології, що зумовлюють пневмококи різних серотипів.
Головною відмінністю між вакцинами Превенар-13 та Синфлорікс є кількість серотипів пневмококу, компоненти яких бути включені до складу цих вакцин: для Превенар-13 – від 13 серотипів, для Синфлорікс – від 10 серотипів. Ефективність обох вакцин у захисті від захворювань, зумовлених пневмококом, є порівнянною. Також дослідженнями було встановлено, що за рахунок особливостей свого складу, вакцина Синфлорікс також забезпечує захист щодо середніх отитів, зумовлених безкапсульною (нетипованою) гемофільною паличкою, що є одним з трьох основних бактеріальних збудників середнього отиту.
Також відмінністю є максимальний вік до якого дозволено проводити вакцинацію дітям: для Синфлоріксу – до п’яти років життя, для Превенар-13 – вакцинація може бути проведена для дітей також старше 5 років та дорослим.
В Україні зареєстровані обидві вакцини. На превеликий жаль, вакцинація проти пневмококової інфекції не включена до календаря щеплень та не фінансуються державою, як це вже зроблено в багатьох країнах світу, як індустріально розвинутих, так і бідних. В Україні окрім фінансової недоступності, через відносно високу вартість, часто існує ще й їх дефіцит.