17 травня в історії вакцинації

17 травня 1749 року в Англії народився Едвард Ентоні Дженнер – лікар, який винайшов вакцину проти натуральної віспи, зберігши мільйони людських життів та змінивши хід історії медицини.

Хвороба натуральна віспа була відома людям з давніх часів, перші дані про епідемію датовані IV ст. Століттями віспа вражала країни та континенти, приносячи людям тяжкі нестерпні муки та каліцтва та часто призводячи до смерті. Спроби винайти ліки від натуральної віспи були марними.

Молодий хірург Едвард Ентоні Дженнер помітив, що люди, що заражалися «коров’ячою віспою», переносили хворобу в легкій формі, а після цього у більшості з них вироблявся імунітет до натуральної віспи. У лікаря виникла ідея провести експеримент.

14 травня 1796 Едвард взяв склад пустул (невелика кількість яких з’явилася на руці дівчини, хворої «коров’ячою віспою») та помістив їх в свіжу подряпину 8-річному хлопчику Джеймсу Фіппсу. Реакцією хлопця на таку процедуру стала невелика лихоманка та погіршення самопочуття, але через декілька днів він знов почував себе здоровим. Через 1,5 місяці хлопчика щепили зразком натуральної віспи, але Джеймс не захворів. Через декілька місяців йому зробили ще одне щеплення натуральною віспою, а через 5 років – ще одне. Але Джеймс залишався здоровим – в нього був імунітет.

Після такого експерименту лікар почув багато критики на свою адресу, але результат говорив сам за себе. Незабаром Едвард Ентоні Дженнер став всесвітньо відомим завдяки відкриттю вакцини від натуральної віспи. Це допомогло врятувати мільйони людських життів. Натуральна віспа стала першою інфекційною хворобою, яку вдалося повністю ліквідувати завдяки вакцинації.

Вам також буде цікаво: Вакцинація: розуміння ризику

Вам також буде цікаво:

Залишити відповідь