Бути чи не бути вакцині – чи це питання?
Коли ми говоримо про вакцинацію, в голові можуть виникнути суперечливі думки. Чи робити дітям щеплення? Якими можуть бути наслідки? А якщо не робити, то чому? Ми запитали думки трьох батьків: Олени Мисник, Тимофія Бадікова і Наталії Назаренко. А після цього взяли інтерв’ю у лікаря Євгена Комаровського, адресувавши йому запитання, що хвилюють мам і тат.
Олена Мисник, засновниця myBOOKmark, мама двох дітей
У моєму відношенні до прививок присутні всі суперечки, що є у батьківському просторі. Я і за, і також проти них, тому у нас абсурдна ситуація: молодша дочка повністю привита, а у старшої тільки БЦЖ. Я розумію, що прививки – це компроміс, бо від них може бути і пониження імунітету, і не стовідсоткова гарантія того, що дитина не захворіє на ті хвороби, від яких прививається. Тим не менш я, бажаючи привити дитину, хочу не просто піти у поліклініку і зробити це “на відчепися”, а підходити якісно і прививатися після кваліфікованого огляду у педіатра, після всіх аналізів. Я хочу бути впевненою, що для прививки немає ніяких протипоказань, і щоб сама вакцина була свіжою та якісною. Це проблема, бо дуже рідко у клініках бувають потрібні вакцини. Ми постійно ходимо в одну приватну клініку, тримаємо руку на пульсі, відслідковуємо надходження і коли є вакцина, то робимо прививку. Здавалось би, вакцини – це потрібна штука, бо в контексті соціуму вони зменшують ризик розповсюдження хвороб. Тому мене дивує, чому саме у соціумі мало робиться для розповсюдження вакцин.
Тимофій Бадіков, голова ГО “Батьки за Вакцинацію”
Як член Ротарі, я брав активну участь в інформаційній кампанії з ліквідації спалаху поліо в Україні в 2015-2016 рр. Тоді я почав заглиблюватись в тему значення щеплень, усвідомив, чим загрожує низький рівень вакцинації в країні. У мене самого маленька дитина, тому мене це цікавило , перш за все, як батька. Спілкуючись з медиками та іншими батьками, я побачив, що катастрофа з щепленнями у нас не тільки з поліомієлітом, але і стосовно інших небезпечних інфекцій. І виправити її “одним днем” не вийде, потрібні спільні зусилля батьків, лікарів і держави. Тоді до нас, активних мам і тат, прийшло рішення об’єднатися в рух батьків за вакцинацію.
Батьківських страхів і міфів щодо вакцинації, на жаль, існує дуже багато. Там, де не вистачає об’єктивної, експертної інформації, починаються “додумування” і припущення, що видаються за дійсність. Найнебезпечніші міфи – ті, що породжують медики, які не є фахівцями в питаннях імунізації. Причиною батьківських міфів може стати як неперевірена інформація, що надається лікарем, так і просто невміння лікаря відповісти на питання, які батьків тривожать. Ми намагаємося виправити цю ситуацію, даючи батькам достовірну інформацію про вакцинацію від експертів в тому чи іншому регіоні. Це і зустрічі, і особиста робота експертів з батьками. Наша організація є для батьків своєрідним містком, який допомагає знайти адекватного лікаря-експерта, а не бути заручником думки медика, який не орієнтується в темі.
Зараз на національному рівні ситуація змінилася на краще – Міністерство охорони здоров’я заявляє, що всі вакцини для Календаря щеплень закуплені і доставлені в регіони в потрібному обсязі. А ось на регіональному рівні проблеми зустрічаються, як показує наш моніторинг. Щотижня ми отримуємо інформацію від батьків, що то в одній поліклініці немає якоїсь вакцини, то в інший. Це проблема неправильного розподілу вакцин всередині області: десь надлишок, а десь уже вакцини скінчилися. Ми реагуємо на такі звернення батьків – звертаємося до обласних департаментів охорони здоров’я з проханням перерозподілити вакцини, і батькам пояснюємо, як це робити. Крім того, наша організація моніторить інформацію про міжнародні закупівлі вакцин і розміщує її на своєму офіційному сайті і FB-сторінці.
Своїй дитині ми робимо не тільки обов’язкові щеплення, передбачені Календарем щеплень, а й ті, що входять в список рекомендованих, наприклад, від менінгококової, пневмококової інфекції. Вакцини однаково якісні як в державних, так і в приватних клініках. Вакцини, які є в державних клініках, проходять перекваліфікацію ВООЗ. Вакцини в приватних клініках пройшли процедури ліцензування і сертифікації. Вибір клініки для щеплення – право батьків. Якщо ви більше довіряєте лікарю з приватної клініки – звертайтеся в приватну. Якщо лікар працює в державній поліклініці, і ви там себе комфортно почуваєте – звертайтеся в державну. Вирішувати тільки вам.
До речі, зараз розпочинається реформа охорони здоров’я, яка дозволить вам обирати “свого” лікаря, незалежно від того, де він працює, і гроші будуть йти за вами як за пацієнтом. Що робити, якщо в Україні немає потрібної вакцини? Об’єднуватися і домагатися того, щоб ця вакцина з’явилася. Наші діти мають право бути здоровими, і кому, як не нам, батькам, захищати це право? Чекати, що “саме вирішиться” або перекладати відповідальність –марно. А разом ми сила, і чим більше буде нас, свідомих батьків, тим швидше Україна назавжди забуде про проблему низького рівня вакцинації.
Наталія Назаренко, директор з персоналу телеканалу СТБ, мама трьох дітей
Я на боці тих, хто сумнівається. Дітей вакциную, але дуже обережно. Роблю так: перевіряю, звідки вакцина, ніколи не робила щеплення, коли хоч трохи був ослаблений організм дитини. Також ми були проти будь-яких щеплень відразу після народження дитини, і перше зробили в три місяці. Ми вакцинуємо тільки в комерційних клініках, але при цьому останнє щеплення зробили три роки тому. Наш прийомний син Діма до нас прийшов уже щеплений усіма вакцинами на свій вік, і, швидше за все, в дитячому будинку, де він жив раніше, були ті вакцини, які закуповувало держава. Як він їх переносив – інформації у мене немає. Я ніяк не наважуся продовжувати, тому що моя позиція з приводу вакцинації на сьогодні не визначена.
Євген Комаровський, лікар-педіатр, кандидат медичних наук, автор популярних книг і телепрограм, присвячених здоров’ю дітей
Євгене Олеговичу, якими вакцинами сьогодні потрібно прищеплювати в першу чергу? Чи є варіанти надійних вакцин?
Перш за все, потрібно отримувати всі вакцини, передбачені Національним Календарем профілактичних щеплень. У кожній державі педіатри та інфекціоністи разом працюють і вирішують, які щеплення рекомендувати, щоб надійніше захистити дітей від хвороб, виходячи з захворювань, що циркулюють в регіоні, і матеріального благополуччя країни. В Україні цей перелік щеплень затверджений Міністерством охорони здоров’я.
Вакцинація не дає 100-відсоткової гарантії, що дитина не захворіє на цю хворобу, але ризик захворіти стане вкрай низьким, і хвороба протікатиме набагато легше, ніж у нещепленої дитини. Ефективність більшості вакцин – 85-95%. Цього достатньо, щоб зупинити поширення багатьох інфекцій.
Всі вакцини, які використовувані в нашій країні – це препарати, сертифіковані ВООЗ. Ніяких “третьосортних” вакцин немає. Нічого “зробленого спеціально для нас” немає. Такими самими вакцинами щеплять мільярди людей в усьому світі. Вакцини в державних поліклініках і в приватних не мають жодних принципових відмінностей.
Де, у кого отримати консультацію перед тим, як провести вакцинацію?
У вашого педіатра. Перед вакцинацією лікар знайомиться з історією хвороб дитини, її самопочуттям, і приймає рішення, чи робити щеплення і коли робити. Наприклад, дитина не може бути щеплена деякими вакцинами, якщо у неї алергія на їх компоненти, або якщо у неї ослаблена імунна система через тривалу хворобу або в результаті лікування. У таких випадках щеплення відкладають, а при деяких захворюваннях і зовсім не роблять. Педіатри знають про ці винятки.
Аналізів, які спрогнозують, як організм дитини перенесе щеплення, не існує. Всі “проби на щеплення”, імунограми та інші нібито обов’язкові аналізи “перед” – це бізнес: медична наука в цій метушні не вбачає ніякої користі.
Чи має сенс робити щеплення дорослим через 20-30 років (у деяких вакцин термін обмежений)? Які щеплення обов’язкові?
Кожні 10 років дорослим обов’язково слід робити щеплення від дифтерії і правця. Якщо ви пропустили цей період, зверніться в поліклініку і зробіть щеплення, оскільки дифтерія і правець небезпечні як для дітей, так і для дорослих. Дуже бажано щоосені щепитися від грипу. Якщо плануєте народжувати дітей – то від кору, краснухи, вітрянки – теж не завадить, якщо не хворіли.
Який мінімальний період між двома вакцинаціями?
Кожне щеплення, кожна доза вакцини в Календарі щеплень, запланована з урахуванням віку дитини та необхідності забезпечити захист дітей від певних хвороб в найкоротші терміни. Здоровим дітям підходить графік, який відповідає Календарю щеплень. Мінімальний період між двома щепленнями в разі порушення графіку визначається наказом МОЗ України від 11.08.2014 р. №551.