В.о.Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун взяла участь у програмі “Погляд” на «5 каналі», присвяченій питанням реформування медичної сфери. Однією з провідних тем розмови стала вакцинація.
– Важливе абсолютно для всіх теж питання – вакцинація. Медицина розвинутих країн базується на тому, що важливо упередити ті хвороби, які призводять до смерті чи інвалідизації на все життя людини, так? Чому українська держава не може впоратися з упередженням таких хвороб, як поліомієліт, дифтерія і так далі? Ті хвороби, які можна упередити вакцинацією, чому вона не може забезпечити її?
– Знову вчора ми прийняли на Кабміні Постанову про систему громадського здоров’я. Громадське здоров’я – це здоров’я цілої нації, цілої країни, а не лише одної людини, одного громадянина. Саме вакцинації є частиною громадського здоров’я. Це є здоров’я всіх дітей, і не лише дітей, а також і дорослих. Бо є багато вакцин, які дорослі повинні також отримувати. Це є проти правця, проти дифтерії, проти гепатиту В. В Україні зараз через державні закупівлі міжнародними організаціями є досить вакцин, щоби вакцинувати наших дітей. На 2016 рік ми закуповуємо більше, на 2017 рік ще більше. У нас має бути 25% запасу вакцин, після цього, як ми вакцинуємо до 90% наших дітей і дорослих людей. Ми виділили досить коштів, щоби ми могли вакцинувати і новонароджених до трьох років, і також тих дітей, які в останні 5-6 років не вакцинувалися. Ми маємо більше ніж 100% для новонароджених до трьох років потребу на вакцину.
– Так, але компанія провалена. Ви самі говорили про те, що нікчемні абсолютно відсотки вакцинованих дітей, там від 11%, буквально 10%…
– Влітку була дуже велика проблема, коли я прийшла в міністерство, була велика проблема, бо не було вакцин – і це була перша проблема. Друга була – проти вакцинації, це є і від лікарів, і батьки боялися вакцинувати дітей. Але через державні закупівлі тих вакцин, які вакцинують дітей в європейських країнах, в Штатах, в Канаді, батьки більш відважно ставляться до тих вакцин. Вони бачать, що вони є якісні.
Вам також буде цікаво: Відсутність щеплень порушує право дітей на здорове життя, – Уляна Супрун
– Що це за вакцини, які вдалося закупити ось восени? Якого виробництва ці вакцини?
– Більшістю вакцини є або з Бельгії, Канади, Франції. І є вакцини з Індії. Це є ті самі вакцини, які ЮНІСЕФ і ПРООН закуповує для західних держав, європейських держав, і там імпортують для тих держав. Ті вакцини є 100% безпечні, вони можуть подаватися лікарями, українськими лікарями дуже безпечно для всіх дітей, і не треба ні батькам, ні лікарям боятися. Є також проблема з українськими лікарями. Роками традиційно були багато таких показань, що вони не хотіли вакцинувати дітей, як вони захворіли тиждень перед тим, або мають якийсь кашель, або щось інше. Це зовсім не є базовано на доказовій медицині – можна вакцинувати дітей, якщо вони є більшістю здорові. І можна тоді слідкувати за тими дітьми, чи є якісь побічні реакції. Але взагалі дуже мало дітей мають побічні реакції. Немає алергії до вакцин, це є дуже рідко там – один на три-чотири мільйони дітей мають якусь реакцію.
– Давайте от дві основні вакцинації, очевидно, – які робляться в перший рік життя дитини – це те, що називається “Інфангрікс гекса”, і від поліомієліту вакцина. Якого виробництва ці вакцини? Тому що у нас, ну українці це досить освідчена нація, і кожен навіть в селі, кожна мама, вона може “погуглити”, почитати, що це за вакцина. Вона розуміє, що якщо це не виробництва, скажімо там, “Пастер Авентіс” чи “Глаксо Кляйн Біч” там, не виробництво Англії чи Бельгії, чи Франції, а Індійська чи Корейська, вона стримано ставиться до цієї вакцини. Що це за вакцини, які ви зараз закупили? Ну конкретно ці.
– Більшість з Канади, або з Бельгії, або з Франції. Є вакцини з Індії. але вони не є ті самі, які надаються на першому році, вони є ті, які надаються пізніше. Але щоб ви зрозуміли, що ті вакцини, які закуповуються з Індії, вони є прекваліфіковані ВООЗ, вони є використані по цілому світі, не лише в Індії або в африканських країнах, а їх використовуються також і в Штатах, і в Канаді, і в Європі. Є дуже мало виробників, які виробляють вакцини. Вакцини дуже дорого виробляти. Щоб навіть почати виробництво, то треба три-чотири роки попрацювати, щоби мати правильні всі вакцини вироблені. І в Україні були ідеї, чи можна знову розпочати виробляти вакцини. Але нам рекомендували, ми мали 17 листопада Форум, де були представники від Всесвітньої організації охорони здоров’я, вони спеціалізуються у вакцинах, і вони рекомендують Україні навіть не йти на виробництво вакцин. Бо це дуже дорого, і це дуже важко виробляти. І є вже ті, як ви вже назвали, є багато тих країн і багато виробників, які дуже хороші, і безпечні вакцини виробляють. І щоб зайти в цей ринок – це дуже важко.
– Але все ж є величезна недовіра до вакцинації в українському суспільстві, очевидно, вам про це відомо. і ви про це також говорите. І для того, щоб відновити цю довіру потрібні якісні вакцини. Ну скажімо, вакцина від поліомієліту оральна, до якої є величезна-величезна недовіра серед батьків, оскільки є страх вакциноасоційованого поліомієліту, і цей страх набагато більший, ніж страх якогось міфічного поліомієліту, який де-не-де трапляється у країні. Що ви робите, щоб відновити цю довіру?
– Ми показуємо вакцинацію, що вона є безпечна. Ми передаємо інформацію, лікарі передають інформацію батькам, але ми мусимо зрозуміти, що доказова медицина показує, що вакцини працюють. Чому в світі немає поліомієліту? Бо є вакцини, а не навпаки.
– Безумовно.
– Це є безумовно. А щоб батьки боялися вакцин – це не має ніякого базування у фактах. Це є знову міфи. І хочу вам також передати інформацію, що, можливо, перебільшується страх батьків щодо вакцин, бо недавно було опитування зроблене, які питалися пересічних українців, що вони думають про вакцини? І 80% сказали, що вони вірять у вакцини, є, потрібні, і вони вакцинують своїх дітей. То, я думаю, що по соціальних мережах, або, можливо, навіть і в пресі трохи перебільшують цей страх.
Вам також буде цікаво: Довідник “Відповіді на складні запитання батьків про вакцинацію”. Електронна версія
– Але є відсотки вакцинації, і вони мізерні, і це свідчить, все-таки, про недовіру.
– Але це не через страх, роками не було вакцин в Україні, і не була доступність до вакцин, треба було заплатити за них, держава не закуповувала їх. Тепер держава закуповує вакцини через міжнародні організації і вони є якісні, і батьки вакцинують своїх дітей. Бо як ми бачимо, висилаємо вакцини по регіонах, вони досить швидко використовуються нашими педіатрами і нашими сімейними лікарями. І вони просять навіть і більше вакцин. То ми готові закуповувати, стільки нам потрібно. Від цього літа до тепер дуже підвищився рівень вакцинації. Як приїжджали вакцини БЦЖ в Україну, я думаю, що через місяць майже всі вони були використані, бо батьки дуже швидко.
– Бо рік її не було, цієї БЦЖ, так?
– Так. І батьки дуже швидко тоді прийшли і вакцинували своїх дітей. То, я думаю, що це забере час, бо це є просвітницька робота, щоб пояснювати, що вакцини є безпечні, і що вони якісні. І що ми захищаємо своїх дітей цими вакцинами. І що як ми не будемо їх давати, то будемо мати таке захворювання, такі хвороби, які ми бачимо: час від часу правець, або інші, кашлюк, зараз далі трапляються в Україні. І це не повинно відбуватися, там є десятки і сотні дітей, які в останні 5 років хворіють на хвороби, які не повинні навіть існувати в цивілізованій країні такій, як в Україна.
– І правець, і дифтерія, і інші роблять людину інвалідом на все життя, це лягає потім на бюджет. Чи ставите ви собі завдання, коли плануєте вивести цей рівень, упередження цих хвороб на, ну хоча б там, на 80-90%, як це має бути?
– Ми до кінця цього року хочемо бачити 50% з закупівлями, які ми маємо в 2016-2017 році, щоб до кінця наступного року мати хоча б 80%. Ми змінюємо систему знову проти показників для лікарів, щоб вони розуміли, що можуть вакцинувати дітей, пояснюємо. Маємо таких, як доктор Комаровський, щоб говорити з батьками і передавати правильну інформацію. Наша просвітницька робота через міністерство відбувається, ми співпрацюємо з громадськими організаціями такі, як “Батьки за вакцинацію” і з іншими, щоб вони про це говорили. В ЮНІСЕФ велика програма, ми з ними разом спілкуємося, ми кожного тижня дві групи тих людей, які надають вакцини і ті, які є чиновники в регіонах, приїжджають у Київ і ми з ними спілкуємося. І вони виїжджають в регіони, і вони передають цю інформацію іншим. Я думаю, що за останніх 3-4 місяці, напевно, було більше вакцинацій, ніж за два роки до того. Це буде продовжуватися і в цьому році, і в наступному році. Сподіваємося, що ми зможемо показати і Всесвітній організації охорони здоров’я. і нашим європейським друзям, що ми маємо розуміння щодо вакцинації і взагалі до всіх інших сфер громадського здоров’я. Бо в нас є не лише проблема із вакцинами, як ви знаєте, сьогодні є Всесвітній день ВІЛ СНІД. В Україні є майже 300 тисяч людей, які живуть з ВІЛ СНІДом. Є мільйон двісті тисяч, які мають гепатит С. Це також хвороби, яким ми можемо запобігти, як ми маємо правильну профілактику, просвітницьку роботу, щоб не хворіли люди. А також маємо державні програми, лікуємо тих людей. Але громадське здоров’я саме концентрується не на лікуванні, а на профілактиці, щоб ми не хворіли. Так само, як вакцинації, які ми даємо дітям, щоб вони не захворіли. Так само ми б хотіли, щоб нашою поведінкою себе захищали, щоби ми не хворіли на гепатит В, на гепатит С, на ВІЛ СНІД і на інші такі хвороби, що вже дорослі люди отримують.