Про важливість щеплень очима мами та лікаря

Вакцинувати власних дітей чи ні? Цим питанням я ніколи не переймалася, адже мені достовірно відомо, що саме вакцинація захищає дітей та дорослих від багатьох інфекційних захворювань. Звичайно, це не 100% гарантії, але, принаймні, це найбезпечніший шлях.

Отже, коли народилися мої синочки-двійнята, про відмову від щеплень не було й мови. Єдине, що прийшлося відкласти, так це щеплення від гепатиту В, тому що мій Ванюша народився з дещо малою вагою. Також на момент, коли нам було необхідно зробити щеплення від туберкульозу, не було вакцини БЦЖ. Тож щеплюватись ми почали трішки пізніше. Звичайно, були періоди, коли держава не мала вакцин взагалі, тож деякі довелося купувати самим. Зокрема – інфанрикс гекса на 1 та 2 вакцинації. Далі вакцини ми отримували. Тож на момент, коли моїм діткам потрібно йти до дитсадочка, всі щеплення ми маємо.

Відносно ж розуміння необхідності вакцинації. Маючи за плечима середню та вищу медичну освіту, знання, певний стаж роботи медичною сестрою та лікарем, питання свого ставлення до профілактики інфекційних захворювань точно не виникали.

Перше, що я зрозуміла, працюючі медичною сестрою в дитячому туберкульозному санаторії одразу після закінчення медичного училища, так це те, які мають наслідки відмова від щеплень або відсутність таких, та те, до чого приводить туберкульоз. Страждання дітей при довготривалому лікуванні, неможливість навчатися в улюбленій школі вдома, жити з батьками та багато іншого.

Після закінчення медичного університету я працювала 3 роки лікарем-епідеміологом. Зокрема, мій розділ роботи включав і профілактику сказу. Сказати, що все було просто і зрозуміло, це взагалі не сказати нічого. Проблеми з поставками, відмовники від вакцинації, притулки для тварин, велика кількість лекцій та бесід. Ще були розповіді старших колег про страшну епідемію дифтерії в 90-х роках. Ось  яка була робота.

Тому, натрапивши в фейсбуці на ГО “Батьки за вакцинацію”, в мене сумнівів не було! Треба вступати та допомагати! Зараз я знаходжуся в відпустці по догляду за своїми чудовими синочками, тому маю певні контакти з педіатричною ланкою. А нещодавно, отримавши довідники з вакцинації, анкети та розмальовки, я завітала в нашу амбулаторію сімейної медицини, та вручила деяку їх кількість нашому сімейному лікареві – Анні Сергіївні Крутько. Сподіваюся, ця маленька часточка допомоги посприяє більш свідомому відношенню батьків до вакцинації!

Катерина Голінська, лікар-лаборант, мама двох дітей

Вам також буде цікаво:

Залишити відповідь