У поєднанні з чистою водою та дотриманням санітарних умов, вакцини є одним з найбільш ефективних існуючих заходів громадської охорони здоров’я, які можуть щороку врятувати мільйони життів.
Загально відомі факти:
- Завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу.
- Захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, людство за крок до того, щоб назавжди знищити цю страшну хворобу.
- Знизилися захворюваність на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки.
- Глобальна смертність від кору знизилася на 75%
- Знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж в 13 разів.
Таким чином, вакцини проявили себе, як захист від епідемій, які раніше вбивали або залишали інвалідами мільйони дітей і дорослих.
Але дискусії про безпечність вакцин ведуться у всьому світі.
Так що правда, а що ні?
Давайте розглянемо найпопулярніші з міфів про вакцини та пояснимо, чому вони хибні.
1. Вакцини викликають аутизм
Міф про те, що вакцини якимось чином пов’язані з аутизмом, здебільшого поширений в західних країнах. Він бере початок з публікації в 1998 році публікації сумнозвісної статті у виданні The Lancet. Ендрю Вейкфілд припустив, що вакцина проти кору паротиту краснухи (MMR) може бути пов’язана з аутизмом. Щоправда, Вейкфілд приховав, що в нього були свої інтереси піднімати цей міф. Зокрема, він сам подав заявку на отримання патенту на вакцину проти кору. Зрештою, додаткові дослідження (їх було понад 10) показали, що Ендрю Вейкфілд сфальшував факти. The Lancet спростував минулу публікацію. Вчинок лікаря був класифікований як порушення професійної етики, а у 2010 році його виключили з медичного реєстру Великобританії.
Одним з доказів того, що не існує жодного зв’язку між вакцинами та аутизмом, є приклад Японії. Там вакцину MMR замінили на моновакцину в середині 1993 року. Вгадайте, що трапилося? Захворюваність на аутизм продовжує зростати. Після цього антивакцинатори переклали відповідальність на тіомерсал та ртутьвмістні компоненти, які в невеликих кількостях використовувалися в деяких вакцинах в якості консерванту (до речі, в MMR їх не включає). У 2000 році тіомерсал було вилучено з усіх запланованих дитячих вакцин. Якщо б він впливав на зростання захворюваності на аутизм, можна було б очікувати різке падіння після вилучення цього компоненту. Замість цього захворюваність на аутизм продовжує зростати.
Подальші докази походять з огляду вичерпного вивчення 12000 наукових статей, що охоплюють вісім різних вакцин. Ці дослідження також прийшли до висновку, що не було ніякого зв’язку між вакцинами і аутизмом.
Проте, міф існує й надалі, ймовірно, з кількох причин. Одна з них та, що час діагностики аутизму збігається з часом, коли дітям роблять кілька щеплень. Крім того, в даний час ми не знаємо, що викликає аутизм. Але ми знаємо, що НЕ викликає – це вакцини.
2. Віспа та поліомієліт зникли, тому немає необхідності робити більше щеплення
Ці хвороби зникли саме через вакцину та узгоджені кампанії по вакцинації. А коли країни, оголошені вільними від тієї чи іншої хвороби, втрачають пильність та забувають про планову вакцинацію, починають з’являтися спалахи. Іншими словами, вакцини є жертвою власного успіху – якщо ми не бачимо повні палати хворих дітей, то ми забуваємо, наскільки серйозні ці захворювання можуть бути.
3. Те, що моя дитина не щеплена, не має стосуватися ваших вакцинованих дітей
Вакцинація – це не тільки особиста справа. Це суспільна справа, зокрема, через поняття «колективний імунітет» («популяційний імунітет»). Він визначає рівень вакцинації, який запобігає поширенню інфекцій та виникненню спалахів та епідемій.
Деякі люди ставлять під сумнів справедливість цієї концепції. Але вплив її руйнування можна легко спостерігати в тих місцях, де рівень вакцинації падає небезпечно низько. Наприклад, як це було в Україні в 2015 році, коли через катастрофічно низький рівень вакцинації стався спалах поліомієліту.
Інша важлива роль суспільного імунітету в тому, що він захищає тих, хто з якихось причин не може бути вакцинований, або ще не повністю щеплений. Це дуже маленькі діти, люди з ослабленим імунітетом (наприклад, онкохворі), літні люди.
4. Вакцини містять токсини
Поверховий пошук компонентів вакцин у Google покаже нам перелік інгредієнтів, назви яких для непосвяченої людини можуть страшно звучати. Дещо з цієї інформації не відповідає дійсності (зокрема, у вакцинах немає антифризу). Деякі із заявлених хімічних речовин присутні, але на такому низькому рівні, що ніколи не досягають токсичності. Наприклад, кількість формальдегіду в вакцинах складає менше 1% від кількості, що природним чином міститься у 200 г груші.
5. Вакцини вразять нерозвинену імунну систему дитини
Тема “занадто багато щеплень та занадто рано” була розглянута Інститутом медицини США в детальному аналізі Календаря імунізації дітей. Експерти спеціально шукали докази того, що вакцинація може бути пов’язана з аутоімунними захворюваннями, астмою, гіперчутливістю, судомами, порушенням розвитку дітей, синдром дефіциту уваги або психічними розладами, зокрема, аутизмом. Дослідники підтвердили, що графік щеплень дітей безпечний.
Кількість імунних проблем, з якими діти стикаються щоденно в середовищі (від 2000 до 6000), значно більше, ніж кількість антигенів або їх реакційноздатних часток у всіх комбінаціях вакцин (близько 150 по всій схемі вакцинації).
Таким чином, якщо наступного разу, коли ви почуєте ці міфи про вакцинацію, у вас будуть докази, щоб спростувати їх.