Тема вакцинації турбує лікарів в усіх куточках нашої країни. Не є винятком і Надія Михайлівна Дребот, дитячий лікар-інфекціоніст вищої категорії кабінету інфекційних захворювань консультативно-діагностичного центру КУ «Мелітопольська міська дитяча лікарня» ММР Запорізької області, дільничний педіатр Костянтинівської амбулаторії сімейного типу Мелітопольського району за сумісництвом.
Вона поділилася з нами інформацією про щеплення від різних інфекційних захворювань в своєму регіоні та надала коментарі з приводу нагальних питань вакцинації в Україні.
Пані Надіє, як практикуючий лікар Ви щодня спілкуєтесь з пацієнтами. Розкажіть, яке загальне ставлення людей до вакцинації?
Ставлення до вакцинації в суспільстві зараз дещо покращилося. Значно зменшилася частка батьків, які категорично налаштовані проти щеплень. У частини пацієнтів залишається страх, що вакцинальний процес перебігатиме з ускладненнями, тому вони вважають, що варто якось перестрахуватися.
З якими труднощами Ви стикаєтеся, коли мова йде про вакцинацію дітей першого року життя за календарем щеплень?
На сьогодні основною проблемою є відсутність вакцин. Частина дітей потребує більш поглибленого консультування з приводу певних станів, які можуть бути як реальними протипоказаннями для вакцинації, так і надуманими.
Поширена думка, що безкоштовне означає неякісне. Деякі батьки вважать, що планове безкоштовне щеплення тільки зашкодить їхнім дітям. Як Ви можете це прокоментувати?
Невелика частина батьків так і вважає. При наявності вакцин в аптеках вони мають право на свою думку і окремий супровід лікаря. Я доводжу до їх відома, що вакцини, закуплені державним коштом, якісні. Найчастіше батьки мені вірять, хоча є й такі, які хочуть витрачати кошти на закупівлю вакцин в аптеках. Я не заперечую, не бачу в цьому сенсу, якщо їм так спокійніше. Це добре, що люди мають власну стратегію і дотримуються її.
Чому так важливо, щоб якомога більше дітей було вакциновано від захворювань, зазначених у календарі щеплень?
Колективний імунітет формується при досягненні вакцинації на рівні 95% і більше, тоді є певна гарантія, що цей імунітет сформувався у 90% щеплених. А це вже «гуртом», тобто вразливість кожної дитини в рази зменшується, і ймовірність зустрітися з тією чи іншою хворобою також.
До чого може призвести недостатня кількість вакцин в країні та масова відмова від вакцинації?
До поширення інфекційних захворювань, які дають високу смертність та інвалідизацію. Їх легше попередити шляхом вакцинації, ніж лікувати.
Наочний приклад незадовільної ситуації з вакцинацією, що склалася нині, – поширення кашлюку серед дітей. Лише сьогодні до мне на прийом зверталися шестеро(!) дітей з підтвердженим діагнозом кашлюку. А раніше про цю хворобу вже майже забули. Ось до чого призводить відсутність щеплень.
Як Ви вважаєте, що потрібно робити, щоб ситуація з вакцинацією в Україні покращилася?
В першу чергу, необхідно, щоб була у наявності достатня кількість вакцин. Також важливу роль відіграє кваліфікація лікаря, який зможе у доступній, зрозумілій формі розповісти батькам про необхідність вакцинації, а також донести до них інформацію про можливі ускладнення або неприємні симптоми під час вакцинального періоду. Було би прекрасно, якби щеплення проводили у спеціальних вакцинальних центрах.
Яку б пораду Ви дали батькам, що сумніваються, чи робити дитині щеплення?
Не боятися. Шукати лікаря, до якого є довіра. Довіра – це дуже багато. Інколи варто трохи перечекати, заспокоїтися, щоб прийняти правильне рішення. Звичайно, це рішення має бути прийняте на користь дитини.
Інтерв`ю брала: Ольга Купріянова