Чому все більше батьків вважають за необхідне не лише вакцинувати своїх дітей, а й долучатись до пропаганди вакцинації? Ми вирішили запитати це в них самих в новій рубриці “Чому я вакциную своїх дітей? Погляд батьків”.
Наш сьогоднішній герой – юрист з Києва Олексій Тараканов, батько двох дітей – є активним учасником фейсбук-спільноти ГО «Батьки за вакцинацію», де всі бажаючі можуть отримати достовірну інформацію про щеплення. Ми запитали Олексія, з яких міркувань він вакцинує своїх дітей та залюбки ділиться своїм досвідом з іншим батьками, які сумніваються у доцільності щеплень.
“Уінстон Черчиль колись сказав, що демократія є найгіршою формою правління, за винятком всіх тих інших форм, які були випробувані у той чи інший час. Десь так можна сказати і про вакцинацію.
Це не ідеальний спосіб. Він не дає стовідсоткових результатів, він не є стовідсотково безпечним. Але нічого кращого на сьогодні немає. Так, вакцина – не цукерка. Це ліки, які мають своє призначення, протипокази, побічні ефекти. Як і в будь-які ліки, в вакцину не потрібно вірити, чи не вірити. Потрібно свідомо приймати рішення.
Є щось ірраціональне в побоюванні вакцин серед багатьох людей. Вони бояться вакцини, бо в неї є вірогідність небажаного ефекту, але залюбки з’їдають таблетку цитрамону, вважаючи його «ліками на травках». Більше того, цей самий цитрамон можуть запропонувати дитині, незважаючи на аспірин, який є у складі і заборонений дітям. Ці самі люди на нервах дзвонять у швидку допомогу при температурі у дитини, погоджуючись по приїзду швидкої на чудовий «укол швидкої», який збиває температуру, але який заборонений в усьому світі для дітей, а подекуди і для дорослих. Але ж ми люди, тому маємо мислити, а не діяти інстинктивно, як дикий звір. Також дивно, часом, бачити людину, яка не вакцинується з будь-яких міркувань, при цьому собака чи кіт у неї прищеплені від усього, чого тільки можна.
Будь-які ліки це компроміс. Між безпечністю та ефективністю. Між хворобою, і можливою побічною дією. Сучасна доказова медицина приділяє багато уваги цьому питанню, і ми можемо використовувати її результати, проте часто відмовляємося від цього подарунку науки добровільно. Чому? Тим більше, що з сучасними вакцинами, на щастя, цей компроміс не важкий.
Ми, всі ті, кому більше тридцяти років щеплені вакцинами набагато гіршої якості. І задайте собі питання, ви знаєте приклади свої, друзів, знайомих (не з телевізора і інтернету), які б мали потім проблеми? Багато таких? Друге питання – чи багато у вас в класі під час навчання в школі, або пізніше, хворіли на кір, наприклад? Тому зараз, коли вакцини стали набагато якіснішими і безпечнішими, вибір вакцинувати, чи не вакцинувати дітей і себе, як на мене, є однозначним.
Не треба дослухатися страшилок з інтернету і телевізору. Люди роблять свій бізнес на необізнаності і побоюванні. Не дозволяйте заробляти на обдурюванні себе. Пам’ятайте, що «монстрам-виробникам» вакцин, тій самій «фарммафії» набагато вигідніше продавати вам парацетамол з цукром в красивих пакетиках, ніж вакцини. І виробляти простіше, і продавати легше і безпечніше. І як би вам не хотілося, ніхто не дасть вам ніяких гарантій стовідсоткової безпечності. Як не дають їх, коли ви випиваєте пакетик засобу «від застуди», який так гарно виглядає в телевізорі. Ніхто не візьме на себе вашу відповідальність. Обирати вам.
Тому так, я вакциную і буду вакцинувати своїх дітей, вакцинуватися сам, переконувати в необхідності вакцинації інших. І закликаю усіх до цього. Це той самий випадок, коли разом ми сила – сила перед інфекціями, які можна і потрібно контролювати. Пам’ятаймо, що надійний захист досягається лише у тому суспільстві, де високий рівень вакцинованих людей. Тоді – у хвороби відсутні шанси на розповсюдження. Зупинимо це разом”.