Інфекційні хвороби, незважаючи на досягнення сучасної медичної науки, залишаються суттєвим медико-санітарним, соціальним та економічним тягарем для світового суспільства, у тому числі і для України. За причиною смертності вони посідають провідне місце після серцево-судинних та онкологічних хвороб.
Найбільш дієвим та економічно ефективним засобом боротьби з інфекційними хворобами у світі визнано імунопрофілактику. Вона є ключовим інструментом зниження захворюваності і смертності від інфекційних хвороб, протидії виникненню спалахів та епідемій. За визначенням ВООЗ, імунопрофілактика – це питання національної безпеки.
Для забезпечення виконання заходів з імунопрофілактики та захисту від інфекційних хвороб громадян України протягом 7 років з державного бюджету виділено 2289,9 млн гривень. На 2016 рік на такі цілі передбачені кошти обсягом 590,4 млн гривень.
За підсумками Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на виконання завдань і заходів Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб (затверджено рішенням Рахункової палати від 24.05.2016 № 11-1), визначено низку недоліків.
У Звіті зазначено: “Визначені Загальнодержавною програмою показники щодо охоплення населення профілактичними щепленнями на рівні не менш як 95 відс. для захисту від інфекційних хвороб не досягнуті… Якщо до початку дії програми (2007 рік) він становив у середньому 96,4 відс., то у 2015 році не перевищував 70,3 відсотка.
Фактично на сьогодні населення України є недостатньо захищеним проти інфекційних захворювань, боротьба з якими здійснюється шляхом вакцинації, що може надалі призвести до значних ускладнень епідемічної ситуації і соціально-економічних втрат. Із жовтня 2013 року Україна включена до “червоного списку” країн із найвищим ризиком виникнення спалахів поліомієліту. У цьому списку країна залишається і досі“.
Крім того, у Звіті наводиться статистична інформація щодо захворюванності на інфекційні хвороби в Україні.
“За даними державної статистичної звітності, захворюваність на кір, без урахування спалаху в 2011–2012 роках, у 2015 році порівняно з 2009 роком збільшилась у 4 рази та становила 0,24 випадку на 100 тис. населення. Захворюваність на епідемічний паротит та краснуху зменшилася відповідно у 3,2 і 10,7 раза, проте у 2015 році зареєстровано 1,07 і 0,58 таких випадків на 100 тис. населення. Захворюваність на кашлюк у 2015 році порівняно з 2009 роком збільшилася майже у 2 рази та з 2014 роком – 1,7 раза і становила 5,65 випадку на 100 тис. населення”.
Також у Звіті акцентується увага на відсутності управлінських рішень щодо проведення заходів для підготовки фахівців з імунопрофілактики та забезпечення ефективного функціонування всієї системи.
“Ефективних управлінських рішень, спрямованих на виконання передбачених Загальнодержавною програмою заходів щодо закупівлі обладнання та устаткування для забезпечення належних умов зберігання вакцин, проведення сучасної лабораторної діагностики інфекційних захворювань, наукового супроводу заходів з імунопрофілактики та інших, МОЗ через відсутність фінансування фактично не приймало. Не вжито належних заходів для підготовки фахівців у галузі імунопрофілактики інфекційних хвороб”, – зазначено в Звіті.