Діти з розладами аутичного спектру (РАС) та їхні молодші брати та сестри наразі находяться у групі ризику: вони мають вищі за їхніх однолітків шанси захворіти на вакцинокеровані хвороби, бо батьки відмовляються вакцинувати їх від цих хвороб. Про це заявив всесвітньо відомий експерт з вакцинопрофілактики, професор педіатрії Пенсильванського університету, імунолог та вірусолог Пол Оффіт у статті, надрукованій виданням The Inquirer, переклад якої ми наводимо нижче.
“В марті журнал Американської Медичної Асоціації надрукував результати дослідження, в якому було виявлено нову групу дітей, що ризикують захворіти на серйозні та смертельно небезпечні захворювання.
До цієї публікації вже було визначено декілька груп підвищеного ризику. Наприклад, це діти з вродженим імунодефіцитом; діти, у яких відсутня селезінка; діти з хронічними захворюваннями легень, печінки, серця та нирок; діти, що отримують хіміотерапію чи імуносупресивну терапію.
Однак в даній публікації йдеться про іншу групу дітей. На відміну від інших груп, організм цих дітей здатен виробити адекватну стійку імунну відповідь на вакцинацію. Про яку ж нову групу дітей йдеться? Відповідь: про дітей з розладами аутичного спектру (РАС) та їхніх молодших братів та сестер.
Було досліджено 3,729 дітей з РАС у порівнянні з 592,907 дітьми, що не мають РАС. Стосовно вакцин, які діти отримують у віці 4-6 років (зокрема, від дифтерії, правцю, кашлюку, поліо, грипу, кору, краснухи, паротиту та вітряної віспи), було виявлено, що діти з РАС вакцинуються значно рідше, ніж їхні однолітки без РАС. Молодших братів та сестер дітей з РАС також вакцинують значно рідше за їхніх однолітків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вакцинація допомагає попереджувати алергічні хвороби у дітей
Чому батьки дітей з РАС роблять такий вибір?
В 1998 британський дослідник Ендрю Вейкфілд надрукував дослідження в поважному медичному виданні, в якому він стверджував, нібито комбінована вакцина від кору, паротиту та краснухи (КПК) спричиняє аутизм. Насправді ж це було не дослідження, а опис окремих випадків. Вейкфілд написав про 8 дітей, у яких було діагностовано аутизм впродовж 1 місяця після введення вакцини КПК. Беручи до уваги те, що в Англії в той період аутизм діагностували у 1 дитини з 2000, той факт, що 90% дітей отримують вакцину КПК у віці 12-15 місяців, а також те, що аутизм зазвичай діагностують між 1 і 2 роками життя, можна було очікувати, що кожного року приблизно 300 англійських дітей буде поставлено діагноз «аутизм» впродовж 1 місяця після введення вакцини, що є звичайним збігом обставин.
Інші результати подібне «дослідження» могло показати лише в тому випадку, якби вакцина КПК попереджувала аутизм. Але вона його не попереджує, а лише захищає від кору, паротиту та краснухи. Тим не менше, у людей з’явився страх перед даною вакциною. Протягом останніх 20 років було проведено 17 досліджень, які показали, що вакцина КПК не спричиняє аутизм.
Страхи батьків пов’язані не лише з вакциною КПК. Деякі з них хвилюються про те, що консервант, який містить етилртуть, – тимеросал, який використовувався в США у декількох вакцинах до 2000 року, – може знову ж таки призвести до аутизму, хоча 7 досліджень довели, що це не так. Цікаво, що після того, як тимеросал вилучили зі складу всіх вакцин, що вводяться маленьким дітям, рівень захворюваності на аутизм не зменшився, а зріс. Ще деякі батьки вважають, що аутизм може розвиватися через те, що діти отримують забагато вакцин протягом перших років життя. Два дослідження показали, що й цей страх є необґрунтованим.
Всі перераховані дослідження мали б розвіяти страх того, що вакцини нібито викликають аутизм. Та цей страх продовжує існувати. Чому? Можливо, причина в тому, що причини виникнення аутизму досі невідомі, а ліків від нього не існує. Можна провести аналогію з діабетом у 1800-х роках. В той час ніхто не знав, що спричиняє діабет і як його лікувати. В результаті шарлатани вигадували найнеймовірніші причини даного захворювання та пропонували хибні та шкідливі методи його лікування. А в 1921 Фредерік Бантінг та Чарльз Бест відкрили інсулін, і всі ці чудернацькі теорії відійшли в минуле.
Не вакцинуючи дітей з РАС, батьки не зменшують симптоми даного розладу у своїх дітей. Не вакцинуючи молодших братів та сестер дітей з РАС, батьки не зменшують вірогідність того, що вони теж матимуть РАС. Роблячи такий вибір, батьки лише збільшують вірогідність того, що їхні діти постраждають від вакцинокерованих інфекцій, які можуть призвести до трагічних наслідків”.
Про автора. Пол Оффіт, MD – професор педіатрії Пенсильванського університету, директор освітнього центру з вакцинації Філадельфійської дитячої лікарні, практикуючий лікар-педіатр, імунолог та вірусолог, один з розробників вакцини проти ротавірусної інфекції, автор 9 книг та більше 160 статей в наукових медичних виданнях. Одна з книг автора видана російською мовою видавництвом Corpus під заголовком «Смертельно опасный выбор. Чем борьба с прививками грозит всем нам».